атака

АТА́КА, и, ж.

1. Стрімкий напад війська на ворога; вирішальний етап наступу.

Уранці наступного дня почалась атака (О. Донченко);

Командирам коштувало зусиль стримувати бійців від передчасного виступу, від негайної атаки на Перекоп (О. Гончар).

2. перен. Рішучий швидкий наступ (у грі, суперечці і т. ін).

Він [чоловік] був радий, що так щасливо одбився од жінчиної атаки (М. Чабанівський);

Динамівці цілковито контролювали перебіг матчу, постійно змінюючи напрям атаки (з газ.).

3. Перехід голосового апарату людини від дихального стану до співу (під час співу) або до мовлення.

4. Безпосередній перехід до наступної частини музичного твору.

5. мед. Гострий напад ревматизму.

Частота повторних атак ревматизму у дітей і підлітків 5–17 років набагато вища, ніж після 25 років (з наук.-попул. літ.).

Іти́ (зво́дитися, ки́датися і т. ін.) / піти́ (звести́ся, ки́нутися і т. ін.) в ата́ку див. іти́;

Стри́мувати (зде́ржувати) / стри́мати (зде́ржати) ата́ку (на́ступ) див. стри́мувати.

△ (1) Лобова́ ата́ка – прямий напад на ворога.

Кіннота лобовою атакою вдарила на османів (З. Тулуб);

– Веди піших на правий фланг. Я з вершниками вдарю лобовою атакою (М. Стельмах);

(2) Психі́чна ата́ка – атака, розрахована на пригнічення психіки і волі противника, появу паніки в його лавах.

Ні на мить не спиняючи своєї психічної атаки, вони [фашисти] йшли на повний зріст вишикуваними лавами, чітко карбуючи крок (Іван Ле);

Тут [на Рейні] ще тривала своєрідна війна. Ще були атаки й контратаки, місцеві прориви, флангові удари, .. психічні атаки (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. атака — ата́ка → атак ◊ атака серця = атак серця ◊ серцева атака = атак серця: Соха бачив, як силует Іляріона Кішки хитнувся і з глухим грюкотом повалився на долівку. Лексикон львівський: поважно і на жарт
  2. атака — атака, род. атаки, мн. атаки, род. мн. атак сукупність дій порушника, скерованих на реалізацію загрози. • Атака завжди скерована на отримання конкретного результату в конкретній ІТС (Антонюк). Фізико-технічний словник-мінімум
  3. атака — (військ) напад, НАСТУП, наскок, наїзд, ШТУРМ, перший удар; (лобова) таран; (на фортецю) ПРИСТУП; (психічна) затуманення, дезорієнтація. Словник синонімів Караванського
  4. атака — -и, ж. 1》 Навальний напад війська на ворога; вирішальний етап наступу. 2》 перен. Рішуча дія, спрямована проти кого-небудь або на досягнення якої-небудь мети. || Прогресивна цінова тактика. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. атака — ата́ка (від франц. attaque – напад) 1. Стрімкий напад на противника в поєднанні з навальним вогнем. 2. А. ревматична – гострий приступ ревматизму. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. атака — АТА́КА (навальний наступ на ворога), ПРИ́СТУП, УДА́Р (ВДАР), ШТУРМ (рішучий наступ на фортецю, укріплення, опорний пункт). В сірій димній сутіні біжать в атаку солдати (О. Довженко); Сила народна узброєна без упину на приступ іде (Л. Словник синонімів української мови
  7. атака — ата́ка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  8. атака — (іт. attacca — наступай, нападай, зв’язувай) — 1. В співі — перехід голосового апарату від дихального стану до звукоутворення; початок звуку. Існують три основні типи... Словник-довідник музичних термінів
  9. атака — Напад, наступ, див. штурм Словник чужослів Павло Штепа
  10. атака — рос. атака (від фр. attaque — напад) — в економіці — активна цінова політика фірм, компаній, спрямована на здобуття пріоритетних позицій на товарних або регіональних ринках. Eкономічна енциклопедія
  11. атака — Ата́ка, -ки, -ці; ата́ки, ата́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  12. атака — Ата́ка, -ки ж. Атака, нападеніе. Словник української мови Грінченка
  13. атака — АТА́КА, и, ж. 1. Навальний напад війська на ворога; вирішальний етап наступу. Уранці наступного дня почалась атака (Донч., III, 1956, 118); Командирам коштувало зусиль стримувати бійців від передчасного виступу, від негайної атаки на Перекоп (Гончар... Словник української мови в 11 томах