1. Словник української мови у 20 томах

атавістичний

АТАВІСТИ́ЧНИЙ, а, е.

Стос. до атавізму, пов'язаний з ним.

Що таке страх? Це така дика, атавістична, звіряча сила, яка не залежить од логіки, сили волі, розуму (М. Коцюбинський);

Хотілося, щоб гумор лікував людину, допоміг побачити свої парадоксальні, химерні сторони, свої атавістичні глибини (О. Бердник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. атавістичний — атавісти́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. атавістичний — -а, -е. Стос. до атавізму, пов'язаний з ним. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. атавістичний — Атавісти́чний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. атавістичний — АТАВІСТИ́ЧНИЙ, а, е. Стос. до атавізму, пов’язаний з ним. Що таке страх? Це така дика, атавістична, звіряча сила, яка не залежить од логіки, сили волі, розуму (Коцюб., І, 1955, 427). Словник української мови в 11 томах