бабуня
Бабу́ня, -ні, -нею, -ню! -бу́ні, -бу́нь
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бабуня — бабу́ня іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- бабуня — -і, ж. Пестл. до баба I 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- бабуня — БАБУ́НЯ, і, ж. Пестл. до ба́ба¹ 1, 2. – Добре вам, бабуню, було тут жити на волі (Марко Вовчок); [Ольга:] Тату, давно лежить від бабуні лист, а ти не прочитав (О. Корнійчук). Словник української мови у 20 томах
- бабуня — БАБУ́НЯ, і, ж. Пестл. до ба́ба¹ 1, 2. — Добре вам, бабуню, було тут жити на волі (Вовчок, І, 1955, 104); [Ольга:] Тату, давно лежить від бабуні лист, а ти не прочитав (Корн., Чому посміх. зорі, 1958, 13). Словник української мови в 11 томах
- бабуня — Бабуня, -ні ж. ум. и ласк. отъ баба. Бабушка. Чуб. II. 313. ум. бабунечка. Словник української мови Грінченка