1. Словник української мови в 11 томах

бабуня

БАБУ́НЯ, і, ж. Пестл. до ба́ба¹ 1, 2.

— Добре вам, бабуню, було тут жити на волі (Вовчок, І, 1955, 104);

[Ольга:] Тату, давно лежить від бабуні лист, а ти не прочитав (Корн., Чому посміх. зорі, 1958, 13).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бабуня — бабу́ня іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. бабуня — -і, ж. Пестл. до баба I 1), 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бабуня — БАБУ́НЯ, і, ж. Пестл. до ба́ба¹ 1, 2. – Добре вам, бабуню, було тут жити на волі (Марко Вовчок); [Ольга:] Тату, давно лежить від бабуні лист, а ти не прочитав (О. Корнійчук). Словник української мови у 20 томах
  4. бабуня — Бабу́ня, -ні, -нею, -ню! -бу́ні, -бу́нь Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. бабуня — Бабуня, -ні ж. ум. и ласк. отъ баба. Бабушка. Чуб. II. 313. ум. бабунечка. Словник української мови Грінченка