баламутний

Значення в інших словниках

1. баламутний — баламу́тний прикметник Орфографічний словник української мови
2. баламутний — -а, -е. 1》 рідко. Неспокійний, каламутний. 2》 Бентежний, непокірливий. || Який викликає неспокій, тривогу. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. баламутний — БАЛАМУ́ТНИЙ, а, е, розм. 1. рідко. Неспокійний, каламутний. Налетіли баламутні хмари, закрили жар-птицю (Л. Дмитерко); * Образно. В голові баламутний хаос (Іван Ле і О. Левада). 2. Бентежний, непокірливий. Словник української мови у 20 томах
4. баламутний — див. задерикуватий; непокірний Словник синонімів Вусика
5. баламутний — КАЛАМУ́ТНИЙ (про воду та іншу рідину — не прозорий, не чистий), МУТНИ́Й розм., БАЛАМУ́ТНИЙ розм.; СКОЛО́ЧЕНИЙ, ЗБАЛАМУ́ЧЕНИЙ розм. (який утратив прозорість). Понад Дністром іде вночі Козак. І дивиться йдучи На каламутну темну воду (Т. Словник синонімів української мови
6. баламутний — БАЛАМУ́ТНИЙ, а, е. 1. рідко. Неспокійний, каламутний. Налетіли баламутні хмари, закрили жар-птицю (Дмит., Наречена, 1959, 159); *Образно. В голові баламутний хаос (Ле і Лев., Півд. захід, 1950, 14). 2. Бентежний, непокірливий. Словник української мови в 11 томах
7. баламутний — Баламутний, -а, -е 1) Мутный, нечистый (о жидкостяхъ), то же, что и каламутний. 2) Непокойный, тревожащій. Словник української мови Грінченка