1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

баламутство

Баламу́тство, -ва, -ву

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. баламутство — баламу́тство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. баламутство — -а, с. Дії, поведінка баламута. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. баламутство — БАЛАМУ́ТСТВО, а, с., розм. Дії, поведінка баламута. [Калеб:] То мусить він із нею одружитись. Громада баламутства не попустить (Леся Українка); – Гляди, щоб за баламутство і розбій не забряжчав іржавими кайданами до самого Сибіру (М. Словник української мови у 20 томах
  4. баламутство — НЕПОКО́РА (небажання або відмова підкоритися кому-небудь, слухатися когось), НЕПОКІ́РНІСТЬ, НЕПОКІ́РЛИВІСТЬ, НЕПІДКО́РЕННЯ, НЕПО́СЛУХ, ОСЛУШЕ́НСТВО книжн. заст. Словник синонімів української мови
  5. баламутство — БАЛАМУ́ТСТВО, а, с. Дії, поведінка баламута. — Гляди, щоб за баламутство і розбій не забряжчав іржавими кайданами до самого Сибіру (Стельмах, Хліб.., 1959, 245); [Калеб:] То мусить він із нею одружитись. Громада баламутства не попустить (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  6. баламутство — Баламутство, -ва с. Возмущеніе, смущеніе; обманъ. Їх обман, їх криту золотом і баламутством правду. К. ДЗ. 37. Словник української мови Грінченка