1. Словник української мови в 11 томах

баламутство

БАЛАМУ́ТСТВО, а, с. Дії, поведінка баламута.

— Гляди, щоб за баламутство і розбій не забряжчав іржавими кайданами до самого Сибіру (Стельмах, Хліб.., 1959, 245);

[Калеб:] То мусить він із нею одружитись. Громада баламутства не попустить (Л. Укр., III, 1952, 66);

— Баламутство припини, з голови Зіньку викинь (Шиян, Баланда, 1957, 217).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. баламутство — баламу́тство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. баламутство — -а, с. Дії, поведінка баламута. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. баламутство — БАЛАМУ́ТСТВО, а, с., розм. Дії, поведінка баламута. [Калеб:] То мусить він із нею одружитись. Громада баламутства не попустить (Леся Українка); – Гляди, щоб за баламутство і розбій не забряжчав іржавими кайданами до самого Сибіру (М. Словник української мови у 20 томах
  4. баламутство — НЕПОКО́РА (небажання або відмова підкоритися кому-небудь, слухатися когось), НЕПОКІ́РНІСТЬ, НЕПОКІ́РЛИВІСТЬ, НЕПІДКО́РЕННЯ, НЕПО́СЛУХ, ОСЛУШЕ́НСТВО книжн. заст. Словник синонімів української мови
  5. баламутство — Баламу́тство, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. баламутство — Баламутство, -ва с. Возмущеніе, смущеніе; обманъ. Їх обман, їх криту золотом і баламутством правду. К. ДЗ. 37. Словник української мови Грінченка