бастіон

Бастіо́н, -ну; -тіо́ни, -нів

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бастіон — бастіо́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. бастіон — див. укріплення Словник синонімів Вусика
  3. бастіон — бастіо́н (франц. bastion) п’ятикутна бойова споруда на фортечному валу для обстрілу підходів до фортеці (16 – 18 ст.). Словник іншомовних слів Мельничука
  4. бастіон — Твердиня, забороло Словник чужослів Павло Штепа
  5. бастіон — БАСТІО́Н, у, ч. Старовинне укріплення — п’ятикутна бойова споруда на розі фортечного муру; невеликий форт. Замок [Ужгородський] має симетричну форму трохи витягнутого чотирикутника. Словник української мови в 11 томах
  6. бастіон — БАСТІО́Н, у, ч. П'ятикутна бойова споруда, що зводилася на кутах фортеці для вогневого захисту фортечних стін і ровів та обстрілу місцевості перед укріпленням. Словник української мови у 20 томах
  7. бастіон — -у, ч. Старовинне укріплення – п'ятикутна бойова споруда на розі фортечного муру; невеликий форт. || Взагалі укріплення різного типу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  8. бастіон — УКРІ́ПЛЕННЯ (оборонна споруда), ФОРТИФІКА́ЦІЯ, ФОРТ, БАСТІО́Н (старовинна бойова споруда на розі фортечного муру); ПАЛА́НКА (невелике укріплення, обнесене частоколом, у Запорізькій Січі). Хмельницький не поспішав штурмувати збаразькі укріплення (Я. Словник синонімів української мови
  9. бастіон — Форт, фортеця, укріплення; (науки) цитаделя, сов. цитадель, оплот. Словник синонімів Караванського
  10. бастіон — (фр. — висунута будівля) 1. Виступ у фортечній стіни або оборонної споруди взагалі. 2. Кутова оборонна споруда у фортеці, призначена для захисту від вогнепальної зброї в період Ренесансу, що являла собою удосконалену бастею. Архітектура і монументальне мистецтво