бастіон

БАСТІО́Н, у, ч.

П'ятикутна бойова споруда, що зводилася на кутах фортеці для вогневого захисту фортечних стін і ровів та обстрілу місцевості перед укріпленням.

Фортеця була обнесена валами сажнів десять заввишки, з бастіонами на чотирьох рогах і з глибоким ровом довкола (П. Панч);

Ужгородський замок має симетричну форму трохи витягнутого чотирикутника. По кутах його височать бастіони, що з'єднуються високою фортечною стіною (з наук.-попул. літ.);

// Взагалі укріплення різного типу.

Глибокі траншеї, ескарпи, дроти. Міцні бліндажі – в шість, у вісім накатів – Це був бастіон! (І. Нехода);

* Образно. Віковий бастіон слов'янства на заході – чеська красуня-столиця вирувала радісною повінню свята (О. Гончар);

* У порівн. Сині снігові кучугури здіймались, як непереможні бастіони (О. Донченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бастіон — бастіо́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. бастіон — див. укріплення Словник синонімів Вусика
  3. бастіон — бастіо́н (франц. bastion) п’ятикутна бойова споруда на фортечному валу для обстрілу підходів до фортеці (16 – 18 ст.). Словник іншомовних слів Мельничука
  4. бастіон — Твердиня, забороло Словник чужослів Павло Штепа
  5. бастіон — БАСТІО́Н, у, ч. Старовинне укріплення — п’ятикутна бойова споруда на розі фортечного муру; невеликий форт. Замок [Ужгородський] має симетричну форму трохи витягнутого чотирикутника. Словник української мови в 11 томах
  6. бастіон — -у, ч. Старовинне укріплення – п'ятикутна бойова споруда на розі фортечного муру; невеликий форт. || Взагалі укріплення різного типу. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. бастіон — УКРІ́ПЛЕННЯ (оборонна споруда), ФОРТИФІКА́ЦІЯ, ФОРТ, БАСТІО́Н (старовинна бойова споруда на розі фортечного муру); ПАЛА́НКА (невелике укріплення, обнесене частоколом, у Запорізькій Січі). Хмельницький не поспішав штурмувати збаразькі укріплення (Я. Словник синонімів української мови
  8. бастіон — Форт, фортеця, укріплення; (науки) цитаделя, сов. цитадель, оплот. Словник синонімів Караванського
  9. бастіон — Бастіо́н, -ну; -тіо́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. бастіон — (фр. — висунута будівля) 1. Виступ у фортечній стіни або оборонної споруди взагалі. 2. Кутова оборонна споруда у фортеці, призначена для захисту від вогнепальної зброї в період Ренесансу, що являла собою удосконалену бастею. Архітектура і монументальне мистецтво