бастіон
БАСТІО́Н, у, ч.
П'ятикутна бойова споруда, що зводилася на кутах фортеці для вогневого захисту фортечних стін і ровів та обстрілу місцевості перед укріпленням.
Фортеця була обнесена валами сажнів десять заввишки, з бастіонами на чотирьох рогах і з глибоким ровом довкола (П. Панч);
Ужгородський замок має симетричну форму трохи витягнутого чотирикутника. По кутах його височать бастіони, що з'єднуються високою фортечною стіною (з наук.-попул. літ.);
// Взагалі укріплення різного типу.
Глибокі траншеї, ескарпи, дроти. Міцні бліндажі – в шість, у вісім накатів – Це був бастіон! (І. Нехода);
* Образно. Віковий бастіон слов'янства на заході – чеська красуня-столиця вирувала радісною повінню свята (О. Гончар);
* У порівн. Сині снігові кучугури здіймались, як непереможні бастіони (О. Донченко).
Значення в інших словниках
- бастіон — бастіо́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- бастіон — Форт, фортеця, укріплення; (науки) цитаделя, сов. цитадель, оплот. Словник синонімів Караванського
- бастіон — -у, ч. Старовинне укріплення – п'ятикутна бойова споруда на розі фортечного муру; невеликий форт. || Взагалі укріплення різного типу. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бастіон — Твердиня, забороло Словник чужослів Павло Штепа
- бастіон — див. укріплення Словник синонімів Вусика
- бастіон — бастіо́н (франц. bastion) п’ятикутна бойова споруда на фортечному валу для обстрілу підходів до фортеці (16 – 18 ст.). Словник іншомовних слів Мельничука
- бастіон — УКРІ́ПЛЕННЯ (оборонна споруда), ФОРТИФІКА́ЦІЯ, ФОРТ, БАСТІО́Н (старовинна бойова споруда на розі фортечного муру); ПАЛА́НКА (невелике укріплення, обнесене частоколом, у Запорізькій Січі). Хмельницький не поспішав штурмувати збаразькі укріплення (Я. Словник синонімів української мови
- бастіон — Бастіо́н, -ну; -тіо́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- бастіон — БАСТІО́Н, у, ч. Старовинне укріплення — п’ятикутна бойова споруда на розі фортечного муру; невеликий форт. Замок [Ужгородський] має симетричну форму трохи витягнутого чотирикутника. Словник української мови в 11 томах
- бастіон — (фр. — висунута будівля) 1. Виступ у фортечній стіни або оборонної споруди взагалі. 2. Кутова оборонна споруда у фортеці, призначена для захисту від вогнепальної зброї в період Ренесансу, що являла собою удосконалену бастею. Архітектура і монументальне мистецтво