1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

бачучий

Бачу́чий, -ча, -че; -чу́чі, -чих

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бачучий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до бачити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бачучий — Бачучий, -а, -е Зоркій, имѣющій острое зрѣніе. Лисиця — то бачуча вража! одразу побачить, де сидиш. Канев. у. Набріхано про дівку, що вона підсліпа, а вона дуже бачуча. Грин. І. 126. Бачучі очі. Конст. у. Словник української мови Грінченка