1. Словник української мови Грінченка

бачучий

Бачучий, -а, -е

Зоркій, имѣющій острое зрѣніе. Лисиця — то бачуча вража! одразу побачить, де сидиш. Канев. у. Набріхано про дівку, що вона підсліпа, а вона дуже бачуча. Грин. І. 126. Бачучі очі. Конст. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бачучий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до бачити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. бачучий — Бачу́чий, -ча, -че; -чу́чі, -чих Правописний словник Голоскевича (1929 р.)