безвітря

Значення в інших словниках

1. безвітря — безві́тря іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. безвітря — -я, с. Відсутність вітру; безвітряна погода. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. безвітря — БЕЗВІ́ТРЯ, я, с. Відсутність вітру; безвітряна погода. Тихо, поволі .. пливе валка битим шляхом у безлюдній пустелі. Достоту корабель той у безвітря серед моря (М. Коцюбинський); На безвітрі ліс стояв нерухомо (А. Словник української мови у 20 томах
4. безвітря — I затишок, затишшя, тиша II див. затишок Словник синонімів Вусика
5. безвітря — БЕЗВІ́ТРЯ (безвітряна погода); ЗАТИ́ШШЯ (припинення вітру, тимчасове встановлення тихої погоди); ШТИЛЬ (відсутність вітру над водяним простором, рідше — в природі взагалі). Туман Непрядви стелеться в безвітрі, Глухий, беззвучний, як болотний мох (М. Словник синонімів української мови
6. безвітря — БЕЗВІ́ТРЯ, я, с. Відсутність вітру; безвітряна погода. Тихо, поволі.. пливе валка битим шляхом у безлюдній пустелі. Достоту корабель той у безвітря серед моря (Коцюб., І, 1955, 181); На безвітрі ліс стояв нерухомо (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 327). Словник української мови в 11 томах
7. безвітря — Безвітря, -ря с. Безвѣтріе, затишье, штиль. Ком. І. 41. Настало безвітря: млини не мелють — і борошна немає. Полт. Словник української мови Грінченка