1. Словник української мови у 20 томах

безвітря

БЕЗВІ́ТРЯ, я, с.

Відсутність вітру; безвітряна погода.

Тихо, поволі .. пливе валка битим шляхом у безлюдній пустелі. Достоту корабель той у безвітря серед моря (М. Коцюбинський);

На безвітрі ліс стояв нерухомо (А. Хижняк);

На безвітрі затремтіли тонкі листки й пелюстки (В. Яворівський);

Є в тайфуні невелика таємнича ділянка, де панує затишок, безвітря (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безвітря — безві́тря іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. безвітря — -я, с. Відсутність вітру; безвітряна погода. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безвітря — I затишок, затишшя, тиша II див. затишок Словник синонімів Вусика
  4. безвітря — БЕЗВІ́ТРЯ (безвітряна погода); ЗАТИ́ШШЯ (припинення вітру, тимчасове встановлення тихої погоди); ШТИЛЬ (відсутність вітру над водяним простором, рідше — в природі взагалі). Туман Непрядви стелеться в безвітрі, Глухий, беззвучний, як болотний мох (М. Словник синонімів української мови
  5. безвітря — Безві́тря, -ря, -рю, -рям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. безвітря — БЕЗВІ́ТРЯ, я, с. Відсутність вітру; безвітряна погода. Тихо, поволі.. пливе валка битим шляхом у безлюдній пустелі. Достоту корабель той у безвітря серед моря (Коцюб., І, 1955, 181); На безвітрі ліс стояв нерухомо (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 327). Словник української мови в 11 томах
  7. безвітря — Безвітря, -ря с. Безвѣтріе, затишье, штиль. Ком. І. 41. Настало безвітря: млини не мелють — і борошна немає. Полт. Словник української мови Грінченка