1. Словник української мови у 20 томах

безвітряний

БЕЗВІ́ТРЯНИЙ, а, е.

Тихий, без вітру.

Була тиха, безвітряна погода. Лан застиг, ніщо не порушувало його спокою (В. Минко);

Голос журавлів – гучний, проникливий і чути його далеко, а особливо в тиху безвітряну погоду (з наук.-попул. літ.);

* Образно. Все життя моє, недовге й безвітряне, немов у калейдоскопі пролітало передо мною (Ю. Збанацький).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безвітряний — безві́тряний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безвітряний — -а, -е. Тихий, без вітру. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. безвітряний — Безвітрий, затишний і затишний, тихий Словник синонімів Вусика
  4. безвітряний — БЕЗВІ́ТРЯНИЙ (про погоду, пору дня або року і т. ін. — без вітру), БЕЗВІ́ТРИЙ рідше; ШТИЛЬОВИ́Й (перев. про погоду на морі). Побризкані росою, трави стояли тихі, принишклі... Словник синонімів української мови
  5. безвітряний — БЕЗВІ́ТРЯНИЙ, а, е. Тихий, без вітру. Була тиха, безвітряна погода. Лан застиг, ніщо не порушувало його спокою (Минко, Вибр., 1952, 262); *Образно. Все життя моє, недовге й безвітряне, немов у калейдоскопі пролітало передо мною (Збан., Єдина, 1959, 90). Словник української мови в 11 томах