благати

Блага́ти, -га́ю, га́єш кого, чого

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. благати — блага́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. благати — <�Христом-Богом> молити, вимолювати, Богом <�слізно> просити, заклинати Богом <�усім святим>; (кого) падати в ноги кому, падати на коліна перед ким; (на колінах) лазити <�плазувати> в ногах; (пощади) випрошувати, зн. канючити. Словник синонімів Караванського
  3. благати — -аю, -аєш, недок., кого про що, чого і без додатка; часто з інфін., також спол. щоб. Наполегливо, невідступно, ласкаво просити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. благати — БЛАГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., кого, про що, чого і без дод.; часто з інфін., також із спол. щоб. Наполегливо, невідступно, ласкаво просити. Сам і їсти їй приносить, І просить, благає, Щоб на його подивилась, Щоб утерла очі... (Т. Словник української мови у 20 томах
  5. благати — див. просити Словник синонімів Вусика
  6. благати — БЛАГА́ТИ (пильно, невідступно, пристрасно просити), ЗАКЛИНА́ТИ підсил., МОЛИ́ТИ підсил.; МОЛИ́ТИСЯ підсил. розм., ПРОСИ́ТИСЯ розм. (благати про співчуття, милосердя і т. ін. Словник синонімів української мови
  7. благати — БЛАГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., кого про що, чого і без додатка; часто з інфін., також спол. щоб. Наполегливо, невідступне, ласкаво просити. Сам і їсти їй приносить, І просить, благає. Щоб на його подивилась, Щоб утерла очі… (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  8. благати — Благати, -гаю, -єш гл. Просить, молить, умолять. Пані-матку до свого дому благає. Мет. 350. Коли зле гадаєш, чом же Бога благаєш. Ном. № 87. благати на поміч. Просить помощи. Словник української мови Грінченка