1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

блідуватий

Блідува́тий, -та, -те

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. блідуватий — блідува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. блідуватий — -а, -е. Трохи, злегка блідий (у 1-3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. блідуватий — БЛІДУВА́ТИЙ, а, е. Трохи, злегка блідий (у 1–3 знач.). Настуся була гарна, але трохи блідувата, ніби втомлена (І. Нечуй-Левицький); На блідуватих запалих щоках Павлуші зайнявся рум'янець (Яків Баш); Блідувате сяйво колишеться по воді... Словник української мови у 20 томах
  4. блідуватий — див. блідий Словник синонімів Вусика
  5. блідуватий — БЛІДУВА́ТИЙ, а, е. Трохи, злегка блідий (у 1-3 знач.). Настуся була гарна, але трохи блідувата, ніби втомлена (Н.-Лев., IV, 1956, 226); На блідуватих запалих щоках Павлуші зайнявся рум’янець (Баш, Вибр., 1948, 71). Словник української мови в 11 томах
  6. блідуватий — Блідуватий, -а, -е Блѣдноватый. Левиц. І. Кс. 5. Листя дрібчасте, як на ясенові, тільки блідуватіше. Конст. у. Словник української мови Грінченка