1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

богоборець

Богобо́рець, -рця, -рцеві, богобо́рче! і -рцю! -рці, -рців

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. богоборець — богобо́рець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. богоборець — -рця, ч., книжн. Той, хто бореться, виступає проти богів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. богоборець — БОГОБО́РЕЦЬ, рця, ч., книжн. Той, хто бореться, виступає проти Бога або богів. Раб звертає свій погляд до того, хто боровся проти всіх богів-тиранів, – до богоборця Прометея (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. богоборець — БОГОБО́РЕЦЬ, рця, ч., книжн. Той, хто бореться, виступає проти богів. Раб звертає свій погляд до того, хто боровся проти всіх богів-тиранів, — до богоборця Прометея (Укр. літ., 9, 1957, 266). Словник української мови в 11 томах