брататися

Значення в інших словниках

1. брататися — брата́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. брататися — -аюся, -аєшся, недок. 1》 Близько здружуватися, виявляти до кого-небудь братні почуття. 2》 Припиняти воєнні дії та обмінюватися між собою знаками дружби (про солдат ворожих армій). Великий тлумачний словник сучасної мови
3. брататися — БРАТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок. 1. Близько здружуватися, виявляти до кого-небудь братні почуття. – Я хліба не цураюсь І з добрими людьми братаюсь (І. Котляревський); Колись божились та клялись, Братались, сестрились зо мною (Т. Словник української мови у 20 томах
4. брататися — див. дружити Словник синонімів Вусика
5. брататися — ДРУЖИ́ТИ (бути в дружбі з кимсь), ТОВАРИШУВА́ТИ, ПРИЯТЕЛЮВА́ТИ, ЗАПРИЯ́ЗНЮВАТИСЯ, ЛА́ДИТИ, ЛАДНА́ТИ, ДРУЖИ́ТИСЯ розм., ЛИГА́ТИСЯ зневажл., ТОВАРИШИ́ТИ діал., КОМПАНУВА́ТИ діал., КУМА́ТИСЯ заст.; ПОДРУГУВА́ТИ розм. (перев. Словник синонімів української мови
6. брататися — БРАТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок. 1. Близько здружуватися, виявляти до кого-небудь братні почуття. — Я хліба не цураюсь І з добрими людьми братаюсь (Котл., І, 1952, 169); Колись божились та клялись, Братались, сестрились зо мною (Шевч. Словник української мови в 11 томах
7. брататися — Брататися, -таюся, -єшся гл. Брататься, дружиться, входить въ дружбу. При добрій годині й чужі братаються, при лихій годині й свої цураються. О. 1861. IV. 94. н. п. Батько мій не братався з панами. Лебед. у. Того ж батька, такі ж діти, — жити б та брататься. Шевч. Словник української мови Грінченка