бренькати
Бре́нькати і бри́нькати, -каю, -каєш
бри́нькати і бре́нькати, -каю, -каєш, -кають
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бренькати — бре́нькати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- бренькати — (- дзвоник) дзенькати, бренькотіти; (на гарфу) бринькати, бряжчати. Словник синонімів Караванського
- бренькати — -аю, -аєш, недок. 1》 Утворювати короткі дзвенячі звуки; дзенькати. 2》 на чому. Невміло або недбало грати на музичному інструменті. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бренькати — БРЕ́НЬКАТИ, аю, аєш, недок. 1. Те саме, що дзе́нькати. Розмова уривалась лише тоді, як бренькав дзвоник на дверях (Ю. Смолич); Тонко бренькало скло в котрійсь шибці (Я. Гримайло); Діти стрибають, роялі бренькають, телевізори голосять... (А. Словник української мови у 20 томах
- бренькати — (на муз. інструменті) бренькотати, бренькотіти, бреньчати, бриньчати, побренькувати, триндикати, тринькати див. брязкати; грати; дзвеніти; звучати; обманювати Словник синонімів Вусика
- бренькати — ГРА́ТИ (на чому, на що, у що й без додатка — відтворювати що-небудь на музичному інструменті — про людину; що, чого, з кого — відтворювати якийсь музичний твір; володіти музичним інструментом), ВИГРАВА́ТИ на чому й без додатка; МУЗИ́ЧИТИ... Словник синонімів української мови
- бренькати — БРЕ́НЬКАТИ, аю, аєш, недок. 1. Утворювати короткі дзвенячі звуки; дзенькати. Розмова уривалась лише тоді, як бренькав дзвоник на дверях (Смолич, V, 1959, 201); Тонко бренькало скло в котрійсь шибці (Грим, Син.., 1950, 122). 2. на чому. Словник української мови в 11 томах
- бренькати — Бренькати, -каю, -єш гл. 1) = бринькати. Рудч. Ск. І. 18. 2) = брехню завдавати [брехня]. Св. Л. 288. Словник української мови Грінченка