бренькати

БРЕ́НЬКАТИ, аю, аєш, недок.

1. Утворювати короткі дзвенячі звуки; дзенькати.

Розмова уривалась лише тоді, як бренькав дзвоник на дверях (Смолич, V, 1959, 201);

Тонко бренькало скло в котрійсь шибці (Грим, Син.., 1950, 122).

2. на чому. Невміло або недбало грати на музичному інструменті.

Панни познайомились і завели веселу розмову; бренькали на гітарі, а потім пішли танцювати (Н.-Лев., III, 1956, 186);

Хтось бренькав на балалайці (Шиян, Вибр., 1947, 154).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

бренькати — бре́нькати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
бренькати — (- дзвоник) дзенькати, бренькотіти; (на гарфу) бринькати, бряжчати. Словник синонімів Караванського
бренькати — -аю, -аєш, недок. 1》 Утворювати короткі дзвенячі звуки; дзенькати. 2》 на чому. Невміло або недбало грати на музичному інструменті. Великий тлумачний словник сучасної мови
бренькати — БРЕ́НЬКАТИ, аю, аєш, недок. 1. Те саме, що дзе́нькати. Розмова уривалась лише тоді, як бренькав дзвоник на дверях (Ю. Смолич); Тонко бренькало скло в котрійсь шибці (Я. Гримайло); Діти стрибають, роялі бренькають, телевізори голосять... (А. Словник української мови у 20 томах
бренькати — (на муз. інструменті) бренькотати, бренькотіти, бреньчати, бриньчати, побренькувати, триндикати, тринькати див. брязкати; грати; дзвеніти; звучати; обманювати Словник синонімів Вусика
бренькати — ГРА́ТИ (на чому, на що, у що й без додатка — відтворювати що-небудь на музичному інструменті — про людину; що, чого, з кого — відтворювати якийсь музичний твір; володіти музичним інструментом), ВИГРАВА́ТИ на чому й без додатка; МУЗИ́ЧИТИ... Словник синонімів української мови
бренькати — Бре́нькати і бри́нькати, -каю, -каєш бри́нькати і бре́нькати, -каю, -каєш, -кають Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
бренькати — Бренькати, -каю, -єш гл. 1) = бринькати. Рудч. Ск. І. 18. 2) = брехню завдавати [брехня]. Св. Л. 288. Словник української мови Грінченка