броварник

Брова́рник, -ка; -ники, -ків

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. броварник — брова́рник іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. броварник — -а, ч., заст. 1》 Власник броварні. 2》 Робітник броварні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. броварник — БРОВА́РНИК, а, ч., заст. 1. Власник броварні. – Він оженився, здається мені, з донькою якогось багатого броварника? (О. Кобилянська). 2. Робітник броварні. Серед повстанців в Україні у XVII ст. Словник української мови у 20 томах
  4. броварник — Пивовар Словник застарілих та маловживаних слів
  5. броварник — ПИВОВА́Р, ПИВОВА́РНИК розм., СОЛОДО́ВНИК розм., БРОВА́Р заст., БРОВА́РНИК заст. Троє немолодих людей, дочекавшись пива, дружно хлиснули по ковтку, похвалили пивоварів (М. Ю. Тарновський); — Пивце нічого, добре... Я на сьому знаюся. Словник синонімів української мови
  6. броварник — БРОВА́РНИК, а, ч., заст. 1. Власник броварні. — Він оженився, здається мені, з донькою якогось багатого броварника? (Коб., І, 1956, 118). 2. Робітник броварні. Серед повстанців [на Україні в XVII ст. Словник української мови в 11 томах
  7. броварник — Броварник, -ка м. 1) Пивоваръ. 2) Рабочій на пивоваренномъ заводѣ. Ей винники, броварники! годі вам по запічках валяться, по броварнях пиво пити, по винницях горілок курити. Мет. 414. Словник української мови Грінченка