броварник
БРОВА́РНИК, а, ч., заст.
1. Власник броварні.
– Він оженився, здається мені, з донькою якогось багатого броварника? (О. Кобилянська).
2. Робітник броварні.
Серед повстанців в Україні у XVII ст. відзначалась найбільш гноблена частина селян і міська біднота, так звані робітні люди: будники, гуральники, броварники, пастухи (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- броварник — брова́рник іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- броварник — -а, ч., заст. 1》 Власник броварні. 2》 Робітник броварні. Великий тлумачний словник сучасної мови
- броварник — Пивовар Словник застарілих та маловживаних слів
- броварник — ПИВОВА́Р, ПИВОВА́РНИК розм., СОЛОДО́ВНИК розм., БРОВА́Р заст., БРОВА́РНИК заст. Троє немолодих людей, дочекавшись пива, дружно хлиснули по ковтку, похвалили пивоварів (М. Ю. Тарновський); — Пивце нічого, добре... Я на сьому знаюся. Словник синонімів української мови
- броварник — Брова́рник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- броварник — БРОВА́РНИК, а, ч., заст. 1. Власник броварні. — Він оженився, здається мені, з донькою якогось багатого броварника? (Коб., І, 1956, 118). 2. Робітник броварні. Серед повстанців [на Україні в XVII ст. Словник української мови в 11 томах
- броварник — Броварник, -ка м. 1) Пивоваръ. 2) Рабочій на пивоваренномъ заводѣ. Ей винники, броварники! годі вам по запічках валяться, по броварнях пиво пити, по винницях горілок курити. Мет. 414. Словник української мови Грінченка