1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

бунтівниця

Бунтівни́ця, -ці, -цею; -ни́ці, -ни́ць

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бунтівниця — бунтівни́ця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. бунтівниця — -і. Жін. до бунтівник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бунтівниця — БУНТІВНИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до бунтівни́к. Молода поетеса-бунтівниця. Словник української мови у 20 томах
  4. бунтівниця — БУНТІВНИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до бунтівни́к. Словник української мови в 11 томах
  5. бунтівниця — Бунтівниця, -ці ж. Бунтовщица, мятежница. Словник української мови Грінченка