1. Словник української мови у 20 томах

бунтівниця

БУНТІВНИ́ЦЯ, і, ж.

Жін. до бунтівни́к.

Молода поетеса-бунтівниця.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бунтівниця — бунтівни́ця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. бунтівниця — -і. Жін. до бунтівник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бунтівниця — Бунтівни́ця, -ці, -цею; -ни́ці, -ни́ць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. бунтівниця — БУНТІВНИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до бунтівни́к. Словник української мови в 11 томах
  5. бунтівниця — Бунтівниця, -ці ж. Бунтовщица, мятежница. Словник української мови Грінченка