бурлацький

Значення в інших словниках

1. бурлацький — бурла́цький прикметник Орфографічний словник української мови
2. бурлацький — -а, -е. Прикм. до бурлака і бурлак. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бурлацький — БУРЛА́ЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до бурла́ка і бурла́к. Силу ж панів перебила Голота бурлацька, Та не хтіла [хотіла] в одно стати Старшина козацька (з думи); Перед його очима носилося господарське щастя: весела жінка, щебетливі дітки, своє господарство .. Словник української мови у 20 томах
4. бурлацький — БРОДЯ́ЧИЙ (про спосіб життя — пов'язаний з частими переїздами з місця на місце), БЕЗДО́МНИЙ, МАНДРІ́ВНИ́Й, КОЧОВИ́Й розм., ЦИГА́НСЬКИЙ жарт., БІВУА́ЧНИЙ (БІВА́ЧНИЙ) рідше, БУРЛА́ЦЬКИЙ заст., розм. Словник синонімів української мови
5. бурлацький — БУРЛА́ЦЬКИЙ, а, е. Прикм. до бурла́ка і бурла́к. Силу ж панів перебила Голота бурлацька, Та не хтіла в одно стати Старшина козацька (Укр.. думи.., 1955, 86); Художник працював, сидячи в самій сорочці навпроти вузького, загратованого вікна. Словник української мови в 11 томах
6. бурлацький — Бурлацький, -а, -е Принадлежащій бурлаці, къ нему относящійся, свойственный ему. Молодий бурлацький син. Рудч. Чп. 115. Ніхто не заплаче по білому тілу по бурлацькому. Рудч. Чп. 153. бурлацьке сонце. Словник української мови Грінченка