білений

Значення в інших словниках

1. білений — бі́лений дієприкметник Орфографічний словник української мови
2. білений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до білити. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. білений — БІ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до біли́ти 1, 2. Дивлюся я, хатка невеличка, стіни не обмазані й не білені (І. Нечуй-Левицький); Був ти в сорочці тоді полотняній, Біленій сонцем і потом твоїм (Я. Шпорта); // у знач. прикм. Словник української мови у 20 томах
4. білений — БІ́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до біли́ти. Дивлюся я, хатка невеличка, стіни не обмазані й не білені (Н.-Лев., II, 1956, 392); Був ти в сорочці тоді полотняній, Біленій сонцем і потом твоїм (Шпорта, Ти в серці.. Словник української мови в 11 томах
5. білений — Білений, -а, -е 1) Выбѣленный. І сурове полотно, і білене. Чуб. II. 449. 2) Луженый. Білена посуда. Херс. у. Словник української мови Грінченка