біляр

Біля́р, -ра́, -ре́ві, -ре́м; -лярі́, -рі́в

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. біляр — Біляр, -ра м. Бѣлильщикъ. І стала одежа його осяйна, вельми біла, мов сніг, якої біляр на землі не може вбілити. Єв. Мр. IX. 3. Словник української мови Грінченка