біляр
Біляр, -ра
м. Бѣлильщикъ. І стала одежа його осяйна, вельми біла, мов сніг, якої біляр на землі не може вбілити. Єв. Мр. IX. 3.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- біляр — Біля́р, -ра́, -ре́ві, -ре́м; -лярі́, -рі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)