ведмежа

Ведмежа́, -жа́ти, -жа́ті, -жа́м; -жа́та, -жа́т

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ведмежа — ведмежа́ іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. ведмежа — -ати, с. Маля ведмедя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ведмежа — ВЕДМЕЖА́, а́ти, с. Маля ведмедя. Од свині не будуть ведмежата, а ті ж поросята (Номис); Поглядають ведмежата, Як вистрибує їх батько (Леся Українка); Хлопцеві особливо подобалися маленькі ведмежата, що вільно ходили по вольєру, вилазили на дерево... Словник української мови у 20 томах
  4. Ведмежа — Печера у Сх. Судетах, у масиві Сніжника; довж. коридорів бл. 3 км; багатий натічний покров; залишки організмів епохи плейстоцену; відкрита для відвідувачів. Універсальний словник-енциклопедія
  5. ведмежа — ВЕДМЕЖА́ (маля ведмедя), ВЕДМЕДЯ́, ВЕДМЕДЕНЯ́, ВЕДМЕДЧА́, МЕДВЕДЯ́ діал. Ведмедиця приводить ведмежат узимку, у барлозі (з журналу); Порався (Максим).. коло малих медведят (І. Франко). Словник синонімів української мови
  6. ведмежа — ВЕДМЕЖА́, а́ти, с. Маля ведмедя. Од свині не будуть ведмежата, а ті ж поросята (Номис, 1864, № 13909); Поглядають ведмежата, Як вистрибує їх батько (Л. Укр., IV, 1954, 142); Ведмежата стануть було на задні лапи, візьмуться одне з одним навручки і давай боротися (Міщ., Сіверяни, 1961, 83). Словник української мови в 11 томах