ведмежа
ВЕДМЕЖА́, а́ти, с.
Маля ведмедя.
Од свині не будуть ведмежата, а ті ж поросята (Номис);
Поглядають ведмежата, Як вистрибує їх батько (Леся Українка);
Хлопцеві особливо подобалися маленькі ведмежата, що вільно ходили по вольєру, вилазили на дерево й, пустуючи, борюкалися між собою (Б. Антоненко-Давидович);
Ведмежата стануть, було, на задні лапи, візьмуться одне з одним навручки і давай боротися (Д. Міщенко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ведмежа — ведмежа́ іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
- ведмежа — -ати, с. Маля ведмедя. Великий тлумачний словник сучасної мови
- Ведмежа — Печера у Сх. Судетах, у масиві Сніжника; довж. коридорів бл. 3 км; багатий натічний покров; залишки організмів епохи плейстоцену; відкрита для відвідувачів. Універсальний словник-енциклопедія
- ведмежа — ВЕДМЕЖА́ (маля ведмедя), ВЕДМЕДЯ́, ВЕДМЕДЕНЯ́, ВЕДМЕДЧА́, МЕДВЕДЯ́ діал. Ведмедиця приводить ведмежат узимку, у барлозі (з журналу); Порався (Максим).. коло малих медведят (І. Франко). Словник синонімів української мови
- ведмежа — Ведмежа́, -жа́ти, -жа́ті, -жа́м; -жа́та, -жа́т Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- ведмежа — ВЕДМЕЖА́, а́ти, с. Маля ведмедя. Од свині не будуть ведмежата, а ті ж поросята (Номис, 1864, № 13909); Поглядають ведмежата, Як вистрибує їх батько (Л. Укр., IV, 1954, 142); Ведмежата стануть було на задні лапи, візьмуться одне з одним навручки і давай боротися (Міщ., Сіверяни, 1961, 83). Словник української мови в 11 томах