1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

велебний

Веле́бний, -на, -не

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. велебний — ВЕЛЕ́БНИЙ, а, е. 1. перев. у сполуч. зі сл. отець, пан і т. ін., рел.-церк. Преподобний (у звертанні до духовних осіб). – Так, велебний отче, справді так, – загорлали і шляхта, і челядь, і жовніри (М. Старицький). 2. заст. Гідний хвали, шанований. Словник української мови у 20 томах