1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

веретінце

Верете́нце і вереті́нце, -те́[і́]нця, -те́[і́]нцю; -те́[і́]нця, -те́нець

вереті́нце, -нця; -ті́нця, -те́нець

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. веретінце — вереті́нце іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. веретінце — див. веретенце. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. веретінце — ВЕРЕТІ́НЦЕ див. верете́нце. Словник української мови у 20 томах
  4. веретінце — ВЕРЕТІ́НЦЕ див. верете́нце. Словник української мови в 11 томах
  5. веретінце — Веретенце, веретінце, -ця с. 1) ум. отъ веретено. 2) мн. раст. Equisetum arvense. Вх. Лем. 396. --------------- Веретінце см. веретенце. Словник української мови Грінченка