виголошення

Ви́голошення, -ння, -нню

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виголошення — ви́голошення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. виголошення — див. виголос Словник церковно-обрядової термінології
  3. виголошення — -я, с. Дія за знач. виголосити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. виголошення — ВИ́ГОЛОШЕННЯ, я, с. Дія за знач. ви́голосити. Написанням одного вірша або навіть однієї книжки, виголошенням однієї промови .. нікого нині не здивуєш і титулу до безсмертної заслуги не здобудеш (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  5. виголошення — ВИ́ГОЛОШЕННЯ, я, с. Дія за знач. ви́голосити. Мова персонажів теж шліфувалася під час проб: знімалося зайве, лишалось чітке, дохідливе.., легке для виголошення (Збірник про Кроп., 1955, 244). Словник української мови в 11 томах