1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

вигоєння

Ви́гоєння, -ння, -нню, -нням

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вигоєння — ви́гоєння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. вигоєння — -я, с. Дія і стан за знач. вигоїти і вигоїтися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вигоєння — ВИ́ГОЄННЯ, я, с. Дія і стан за знач. ви́гоїти і ви́гоїтися. Нога [після лікування] була як нога. Кістлява, сухувата, із червоно-синіми плямами на місці вигоєння виразок (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах
  4. вигоєння — ВИ́ГОЄННЯ, я, с. Дія і стан за знач. ви́гоїти і ви́гоїтися. Нога [після лікування] була як нога. Кістлява, сухувата, із червоно-синіми плямами на місці вигоєння виразок (Збан., Сеспель, 1961, 122). Словник української мови в 11 томах