вигоєння
ви́гоєння
-я, с.
Дія і стан за знач. вигоїти і вигоїтися.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вигоєння — ви́гоєння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- вигоєння — ВИ́ГОЄННЯ, я, с. Дія і стан за знач. ви́гоїти і ви́гоїтися. Нога [після лікування] була як нога. Кістлява, сухувата, із червоно-синіми плямами на місці вигоєння виразок (Ю. Збанацький). Словник української мови у 20 томах
- вигоєння — Ви́гоєння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вигоєння — ВИ́ГОЄННЯ, я, с. Дія і стан за знач. ви́гоїти і ви́гоїтися. Нога [після лікування] була як нога. Кістлява, сухувата, із червоно-синіми плямами на місці вигоєння виразок (Збан., Сеспель, 1961, 122). Словник української мови в 11 томах