1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

видніти

Видні́ти, -ні́є, -ні́ло

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. видніти — видні́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. видніти — Світати, розвиднятися, дніти, займатися <�благословлятися> на світ; (здалеку) ВИДНІТИСЯ. Словник синонімів Караванського
  3. видніти — -іє, недок. 1》 безос.Світати, розвиднятися. || Світлішати. 2》 Те саме, що виднітися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. видніти — ВИДНІ́ТИ, і́є, недок. 1. безос. Світати, розвиднятися. З-за лісу почало видніти, мов хто золотою кайомкою [облямівкою] обшив чорне верхів'я дерева (Панас Мирний); Сурмач починає сурмити, швидко видніє надворі (Ю. Словник української мови у 20 томах
  5. видніти — див. виднітися; розвиднятися Словник синонімів Вусика
  6. видніти — ВИДНІ́ТИСЯ (бути видним, приступним зорові), ВИДНІ́ТИ, ПОЗНАЧА́ТИСЯ, ВБАЧА́ТИСЯ (УБАЧА́ТИСЯ) розм.; ВИМАЛЬО́ВУВАТИСЯ, МАЛЮВА́ТИСЯ рідше, ВИРИСО́ВУВАТИСЯ, ВИКАРБО́ВУВАТИСЯ, КРАСУВА́ТИСЯ (бути виразно видним); МРІ́ТИ, МРІ́ТИСЯ, МАЯ́ЧИ́ТИ, МАЯЧІ́ТИ... Словник синонімів української мови
  7. видніти — ВИДНІ́ТИ, і́є, недок. 1. безос. Світати, розвиднятися. З-за лісу почало видніти, мов хто золотою кайомкою обшив чорне верхів’я дерева (Мирний, І, 1954, 172); Сурмач починає сурмити, швидко видніє надворі (Ю. Янов., IV, 1959, 63); // Світлішати. Словник української мови в 11 томах
  8. видніти — Видніти, -ніє гл. безл. Свѣтать; проясняться. Словник української мови Грінченка