1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

визвіритися

Ви́звіритися, -рюся, -ришся, -ряться

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. визвіритися — ви́звіритися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. визвіритися — див. визвірятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. визвіритися — ВИ́ЗВІРИТИСЯ див. визвіря́тися. Словник української мови у 20 томах
  4. визвіритися — ВИ́ЗВІРИТИСЯ розм. (звернутися до когось або відповісти комусь із нестримним роздратуванням, із злістю), ОЗВІ́РИТИСЯ розм. рідше, ОЩИ́РИТИСЯ розм. рідко. — Недок.: визвіря́тися, ощиря́тися. — Досить! — Гальванеску лихо гримнув і люто визвірився на Сахно. Словник синонімів української мови
  5. визвіритися — ВИ́ЗВІРИТИСЯ див. визвіря́тися. Словник української мови в 11 томах
  6. визвіритися — Ви́звіритися, -рюся, -ришся гл. Звѣрски, сердито посмотрѣть. Як визвірилась на мене — аж білки їй ходором заходили. Харьк. Лайдак! — грімнув Кондратович, визвірившись на Потоцького. Стор. I. 188. Словник української мови Грінченка