1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

виламувати

Вила́мувати, -мую, -муєш; ви́ламати, -маю, -маєш, -має і (див.) вило́млювати, ви́ломити

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виламувати — вила́мувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. виламувати — -ую, -уєш, недок., виламати, -аю, -аєш, док., перех. 1》 Ламаючи, відривати, відокремлювати частину від цілого. || Ламаючи, готувати для чого-небудь. || Зривати, збирати (зазвичай качани кукурудзи). || Натискуючи, вибивати, висаджувати (двері, вікно і... Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. виламувати — ВИЛА́МУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ЛАМАТИ, аю, аєш, док., що. 1. Ламаючи, підривати, відокремлювати частину від цілого. Іде [Зет] до скелі виламувати нову брилу (Леся Українка)... Словник української мови у 20 томах
  4. виламувати — див. ламати; нищити Словник синонімів Вусика
  5. виламувати — ВИЛА́МУВАТИ (про двері, вікно тощо — натискуючи, ударяючи, відокремлювати від чого-небудь), ВИВА́ЛЮВАТИ, ВИСА́ДЖУВАТИ, ВИПИРА́ТИ, ВИБИВА́ТИ, ВИДА́ВЛЮВАТИ, ВИДУ́ШУВАТИ, ВИТИСКА́ТИ, ВИТИ́СКУВАТИ (перев. шибку); ВИВА́ЖУВАТИ, ВИВАЖА́ТИ (про двері). — Док. Словник синонімів української мови
  6. виламувати — ВИЛА́МУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ЛАМАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Ламаючи, підривати, відокремлювати частину від цілого. Іде [Зет] до скелі виламувати нову брилу (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  7. виламувати — Виламувати, -мую, -єш сов. в. виламати, -маю, -єш, гл. Выламывать, выломать. Словник української мови Грінченка