вимінювання

Значення в інших словниках

1. вимінювання — вимі́нювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. вимінювання — -я, с. Дія за знач. вимінювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вимінювання — ВИМІ́НЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. вимі́нювати. Надбане раніше майно пішло то на продаж, то на вимінювання на солярку, то на погашення боргів із зарплати (із журн.); У місті Хотині вимінюванням старовинних образів на сучасні штамповані промишляють приїжджі з Києва “художники” (з газ.). Словник української мови у 20 томах
4. вимінювання — ВИМІ́НЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. вимі́нювати. Словник української мови в 11 томах