вим’ятий
Ви́м’ятий, -та, -те
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вим’ятий — ВИ́М’ЯТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ви́м’яти. — На щастя нам! — говорив сусід сусідові, обсипаючи свого товариша добірним зерном, тільки що вим’ятим з колосків. — Щоб завжди родило… (Чаб., Балкан. весна, 1960, 145). Словник української мови в 11 томах