винести
Ви́нести, -несу, -несеш; ви́ніс, -несла, -несли; ви́нісши; ви́неси, ви́несім, -несіть
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- винести — ви́нести дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- винести — [винеистие] -су, -сеиш; мин. -н'іс, -неисла; нак. -сие, -с'іт' Орфоепічний словник української мови
- винести — див. виносити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- винести — ВИ́НЕСТИ див. вино́сити. Словник української мови у 20 томах
- винести — ви́нести / вино́сити нога́ми впере́д (напере́д) кого, фам. Хто-небудь помре, загине або буде похованим. Мешканців не видно — поховалися десь чи вибралися, а кого й винесли ногами вперед (А. Фразеологічний словник української мови
- винести — ВИНО́СИТИ (про воду, вітер — захоплюючи зі собою, залишати де-небудь), ВИКИДА́ТИ. — Док.: ви́нести, ви́кинути. Так вода весняна виносить мул і хмиз, і баговиння зо дна ріки (Леся Українка); Вітер хвилю на морі гойдав, Рвав із рибою наші сітки... Словник синонімів української мови
- винести — ВИ́НЕСТИ див. вино́сити. Словник української мови в 11 томах
- винести — Ви́нести, -ся см. виносити, -ся. Словник української мови Грінченка