вирячувати

Значення в інших словниках

1. вирячувати — виря́чувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
2. вирячувати — -ую, -уєш, недок., вирячити, -чу, -чиш, док., перех., розм. Широко розкривати очі від здивування, люті і т. ін. || на кого – що. Широко розкривши очі, дивитися па кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вирячувати — ВИРЯ́ЧУВАТИ, ую, уєш, рідше ВИРЯЧА́ТИ, а́ю, а́єш, ВИ́РЯЧИТИ, чу, чиш, док., що, розм. Широко розплющувати (очі). На нижній сходинці церковних сходів стояв голомозий і босий ідіот, крутив круглою головою та вирячав очі (Ю. Словник української мови у 20 томах
4. вирячувати — ВИТРІЩА́ТИ (про очі — широко розкривати), ВИПИНА́ТИ, П'ЯСТИ́, ПНУ́ТИ, ВИЛУ́ПЛЮВАТИ розм., ВИРЯ́ЧУВАТИ розм., ВИКО́ЧУВАТИ розм., ВИБАЛУ́ШУВАТИ розм., ВИВА́ЛЮВАТИ зневажл. — Док. Словник синонімів української мови
5. вирячувати — ВИРЯ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́РЯЧИТИ, чу, чиш, док., перех., розм. Широко розкривати очі від здивування, люті і т. ін. Він [сурмач] усе грав та грав, надимаючи щоки.. та вирячивши очі так, що, здавалось, вони ось-ось вискочать з лоба (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
6. вирячувати — Вирячувати, -чую, -єш сов. в. вирячити, -чу, -чиш, гл. — очі. Вытаращивать, вытаращить глаза. Яким знов вирячив очі на свою жінку. Левиц. І. 433. Словник української мови Грінченка