1. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

височезний

Височе́зний, -на, -не

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. височезний — височе́зний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. височезний — -а, -е. Те саме, що височенний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. височезний — ВИСОЧЕ́ЗНИЙ, а, е. Те саме, що височе́нний. Коло дому бовваніли височезні осокори (І. Нечуй-Левицький); Височезний паркан відділяє подвір'я притулку від вулиці (О. Донченко); Перед нами були височезні гори із скелями червоного кольору (А. Дімаров). Словник української мови у 20 томах
  4. височезний — див. високий Словник синонімів Вусика
  5. височезний — ВИСО́КИЙ (на зріст більший від звичайної, середньої людини), ВИСОЧЕ́ЗНИЙ підсил., ВИСОЧЕ́ННИЙ підсил., ПРЕВИСО́КИЙ підсил., ПРЕВИСОЧЕ́ННИЙ підсил., РО́СЛИЙ, РОСЛА́ВИЙ (РОСЛЯ́ВИЙ) розм., ДО́ВГИЙ розм., ДОВЖЕ́ЗНИЙ підсил. розм., ДОВЖЕ́ННИЙ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  6. височезний — ВИСОЧЕ́ЗНИЙ, а, е. Те саме, що височе́нний. Коло дому бовваніли височезні осокори (Н.-Лев., IV, 1956, 307); Височезний паркан відділяє подвір’я притулку від вулиці (Донч., III, 1956, 25). Словник української мови в 11 томах