виціловувати
Виціло́вувати, -ло́вую, -ло́вуєш
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- виціловувати — виціло́вувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- виціловувати — -ую, -уєш, недок., вицілувати, -ую, -уєш, док., перех., розм. Цілувати багаторазово, палко. Великий тлумачний словник сучасної мови
- виціловувати — ВИЦІЛО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ЦІЛУВАТИ, ую, уєш, док., кого, що, розм. Цілувати багаторазово, палко. Семен Іванович не дасть їй слова промовити: цілує її у вічі, руки їй виціловує і усе дякує, що й вона його так любить, як він її (Г. Словник української мови у 20 томах
- виціловувати — ЦІЛУВА́ТИ, ЦЬО́МАТИ розм., ЦЬО́МКАТИ розм., ЦМО́КАТИ розм., ЧМО́КАТИ розм., ЧОЛО́МКАТИ розм., ЛИЗА́ТИ зневажл.; ОБЦІЛО́ВУВАТИ, ВИЦІЛО́ВУВАТИ розм. (покривати поцілунками). — Док. Словник синонімів української мови
- виціловувати — ВИЦІЛО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ЦІЛУВАТИ, ую, уєш, док., перех., розм. Цілувати багаторазово, палко. Цілує її у вічі, руки їй виціловує і усе дякує, що й вона його так любить, як він її (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах