вичісувати
Вичі́сувати, -чі́сую, -чі́суєш; ви́чесати, -чешу, -чешеш, -шуть
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вичісувати — вичі́сувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- вичісувати — -ую, -уєш, недок., вичесати, -ешу, -ешеш, док., перех. 1》 Чешучи гребенем, очищати волосся, вовну, шерсть і т. ін. від чого-небудь. || розм. Чешучи, шкрябаючи лапою, видаляти що-небудь із шерсті (перев. про собак). 2》 розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вичісувати — ВИЧІ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ЧЕСАТИ, ешу, ешеш, док. 1. кого, що. Чешучи гребенем, очищати волосся, вовну, шерсть і т. ін. від чого-небудь. Герман-Євген-Сидор не був ані бідним хлопцем, що вичісував вовну.., а вже найменше пастухом (О. Словник української мови у 20 томах
- вичісувати — ВИЧІ́СУВАТИ (очищати від домішок прядиво, вовну тощо), ЧЕСА́ТИ, ВІДЧІ́СУВАТИ, ОЧІ́СУВАТИ. — Док.: ви́чесати, відчеса́ти, очеса́ти. Вичісувала гребінкою та вигладжувала щіткою,.. щоб у волокні не залишилася жодна костричина (С. Словник синонімів української мови
- вичісувати — ВИЧІ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ЧЕСАТИ, ешу, ешеш, док., перех. 1. Чешучи гребенем, очищати волосся, вовну, шерсть і т. ін. від чого-небудь. Герман-Євген-Сидор не був ані бідним хлопцем, що вичісував вовну.., а вже найменше пастухом (Коб. Словник української мови в 11 томах
- вичісувати — Вичісувати, -сую, -єш сов. в. вичесати, -шу, -шеш, гл. 1) Вычесывать, вычесать. 2) Расчесывать, расчесать. Вичісувала коси. Левиц. І. 410. Словник української мови Грінченка