вичісувати
ВИЧІ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ЧЕСАТИ, ешу, ешеш, док., перех.
1. Чешучи гребенем, очищати волосся, вовну, шерсть і т. ін. від чого-небудь.
Герман-Євген-Сидор не був ані бідним хлопцем, що вичісував вовну.., а вже найменше пастухом (Коб., І, 1956, 68);
Радісно блеяли вівці, веселим риком обзивались корови — газда доглядає їх добре, сумлінно, поїть, годує і навіть нині вичесав шерсть (Коцюб., II, 1955, 336);
// розм. Чешучи, шкрябаючи лапою, видаляти що-небудь із шерсті (звичайно про собак).
Навіть коли він [собака] спокійно лежить і вичісує бліх з рожевого живота, пильнують підрізані вуха, дума широкий лоб (Коцюб., II, 1955, 226).
2. розм. Те саме, що розчі́сувати; причісувати.
Хто ж буде вичісувати, заплітати їх [дочок] довгі чорні коси? (Мирний, II, 1954, 98);
Закликав [батько] Гриця додому і там віддав його в руки матері, щоб його вмила, вичесала і вбрала (Фр., II, 1950, 55).
3. Очищати рослинне волокно від твердих решток стебла і т. ін. за допомогою чесання.
Вичісувала гребінкою та вигладжувала щіткою, як дівочу косу, щоб у волокні не залишилася жодна костричина (Чорн., Потік.., 1956, 71);
// Очищати, обробляти способом, що нагадує чесання.
Після цього [корчування] вичісують коріння корчувальними боронами або розпушувачами (Лісівн. і полезах. лісорозв., 1956, 147).
Значення в інших словниках
- вичісувати — вичі́сувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- вичісувати — -ую, -уєш, недок., вичесати, -ешу, -ешеш, док., перех. 1》 Чешучи гребенем, очищати волосся, вовну, шерсть і т. ін. від чого-небудь. || розм. Чешучи, шкрябаючи лапою, видаляти що-небудь із шерсті (перев. про собак). 2》 розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вичісувати — ВИЧІ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., ВИ́ЧЕСАТИ, ешу, ешеш, док. 1. кого, що. Чешучи гребенем, очищати волосся, вовну, шерсть і т. ін. від чого-небудь. Герман-Євген-Сидор не був ані бідним хлопцем, що вичісував вовну.., а вже найменше пастухом (О. Словник української мови у 20 томах
- вичісувати — ВИЧІ́СУВАТИ (очищати від домішок прядиво, вовну тощо), ЧЕСА́ТИ, ВІДЧІ́СУВАТИ, ОЧІ́СУВАТИ. — Док.: ви́чесати, відчеса́ти, очеса́ти. Вичісувала гребінкою та вигладжувала щіткою,.. щоб у волокні не залишилася жодна костричина (С. Словник синонімів української мови
- вичісувати — Вичі́сувати, -чі́сую, -чі́суєш; ви́чесати, -чешу, -чешеш, -шуть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вичісувати — Вичісувати, -сую, -єш сов. в. вичесати, -шу, -шеш, гл. 1) Вычесывать, вычесать. 2) Расчесывать, расчесать. Вичісувала коси. Левиц. І. 410. Словник української мови Грінченка