вищати
Ви́щати, -щаю, -щаєш (від ви́щий)
вища́ти, -щу́, -щи́ш (від виск)
Джерело:
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вищати — ви́щати дієслово недоконаного виду вища́ти дієслово недоконаного виду верещати, скавчати Орфографічний словник української мови
- вищати — I в`ищати-аю, -аєш, недок. Ставати, робитися вищим. II вищ`ати-щу, -щиш, недок. Видавати уривчасті, різкі, пронизливі звуки. || Утворювати різкі, пронизливі звуки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вищати — див. горланити Словник чужослів Павло Штепа
- вищати — ВИ́ЩАТИ, аю, аєш, недок. Ставати, робитися вищим. Стіжки в току вищають, усе ніби ростуть, як гори (І. Нечуй-Левицький); Гори вищали, нагромаджувалися, заступали обрій титанічними руїнами (З. Словник української мови у 20 томах
- вищати — див. кричати; скавучати Словник синонімів Вусика
- вищати — КРИЧА́ТИ (видавати крик), ЯЧА́ТИ розм.; РЕПЕТУВА́ТИ розм., ЗІПА́ТИ розм., ДЕ́РТИСЯ (ДРА́ТИСЯ) розм., ПЕРЕРИВА́ТИСЯ розм., ВЕРЕДИ́ТИСЯ діал., ФУ́КАТИ діал. (сильно, голосно); ГОРЛА́ТИ розм., ГОРЛА́НИТИ розм., ГОРЛОПА́НИТИ розм., ГВАЛТУВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- вищати — ВИ́ЩАТИ, аю, аєш, недок. Ставати, робитися вищим. Стіжки в току вищають, усе ніби ростуть, як гори (Н.-Лев., III, 1956, 326); Гори вищали, нагромаджувалися, заступали обрій титанічними руїнами (Тулуб, Людолови, І, 1957, 184). ВИЩА́ТИ, щу́, щи́ш, недок. Словник української мови в 11 томах
- вищати — Ви́щати, -щаю, -єш гл. Дѣлаться выше. --------------- Вища́ти, -щу́, -щи́ш гл. Визжать. Вона аж вищить. Рудч. Ск. II. 30. Словник української мови Грінченка