1. Словник української мови у 20 томах

вищати

ВИ́ЩАТИ, аю, аєш, недок.

Ставати, робитися вищим.

Стіжки в току вищають, усе ніби ростуть, як гори (І. Нечуй-Левицький);

Гори вищали, нагромаджувалися, заступали обрій титанічними руїнами (З. Тулуб);

Гори чимраз вищають, з лісів пахне листям і джерельною водою, ревуть олені, кують зозулі (Ю. Андрухович).

ВИЩА́ТИ, щу́, щи́ш, недок.

Видавати уривчасті, різкі, пронизливі звуки.

– Ти підеш мені зараз! – вищала вона тонким голосом (М. Коцюбинський);

Пес вищав із такою силою, що перекрив брехіт інших собак (Ю. Логвин);

// Утворювати різкі, пронизливі звуки.

Вітер у берегах ріки свистить, вищить, завиває, мов сердиться (І. Франко);

Сніг не скрипів під ногами, а вищав (Григорій Тютюнник);

В майстернях стукотять молотки, весело вищать станки (О. Гончар).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вищати — ви́щати дієслово недоконаного виду вища́ти дієслово недоконаного виду верещати, скавчати Орфографічний словник української мови
  2. вищати — I в`ищати-аю, -аєш, недок. Ставати, робитися вищим. II вищ`ати-щу, -щиш, недок. Видавати уривчасті, різкі, пронизливі звуки. || Утворювати різкі, пронизливі звуки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вищати — див. горланити Словник чужослів Павло Штепа
  4. вищати — див. кричати; скавучати Словник синонімів Вусика
  5. вищати — КРИЧА́ТИ (видавати крик), ЯЧА́ТИ розм.; РЕПЕТУВА́ТИ розм., ЗІПА́ТИ розм., ДЕ́РТИСЯ (ДРА́ТИСЯ) розм., ПЕРЕРИВА́ТИСЯ розм., ВЕРЕДИ́ТИСЯ діал., ФУ́КАТИ діал. (сильно, голосно); ГОРЛА́ТИ розм., ГОРЛА́НИТИ розм., ГОРЛОПА́НИТИ розм., ГВАЛТУВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. вищати — Ви́щати, -щаю, -щаєш (від ви́щий) вища́ти, -щу́, -щи́ш (від виск) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. вищати — ВИ́ЩАТИ, аю, аєш, недок. Ставати, робитися вищим. Стіжки в току вищають, усе ніби ростуть, як гори (Н.-Лев., III, 1956, 326); Гори вищали, нагромаджувалися, заступали обрій титанічними руїнами (Тулуб, Людолови, І, 1957, 184). ВИЩА́ТИ, щу́, щи́ш, недок. Словник української мови в 11 томах
  8. вищати — Ви́щати, -щаю, -єш гл. Дѣлаться выше. --------------- Вища́ти, -щу́, -щи́ш гл. Визжать. Вона аж вищить. Рудч. Ск. II. 30. Словник української мови Грінченка