вище

ВИ́ЩЕ, присл.

1. Вищ. ст. до ви́соко і висо́ко.

В холодну ніч самотній мандрівець в глухім бору знайшов старе кострище; .. стриміло скілька цілих ще дровець, були сирі ті, що лежали вище (Леся Українка);

Бійці з захопленням дивилися, як молодший лейтенант став на якийсь широкий карниз і швидко пішов босими ногами усе вище й вище навскоси по скелі (О. Гончар);

Коли я дивлюсь на хмари, ті діти землі і сонця, що, знявшись високо, все вище і вище мандрують блакитним шляхом, – мені здається, що бачу душу поета (М. Коцюбинський);

Там базікали, все вище та вище підіймаючи голос, там реготалися (Панас Мирний).

2. Ближче до витоку, верхів'їв річки від якого-небудь місця.

Тече, шумить Дніпро славний, Дорога весела: Луги, піски, ліси, гори, Городи і села. Городище стоїть вище, а Власівка нижче (Л. Глібов).

3. Раніше, перед чим-небудь (перев. написаним, сказаним і т. ін.).

В 1880 р. п. Піскунов видав “Збірник творів” Кухаренка, куди увійшли всі показані вище праці (М. Коцюбинський);

А все ж я ще раз, слідом за Петром Карманським, автором наведеного вище уривка зі спогадів “Українська богема”, запитаю: чи сьогодні змінилося в нас на краще? (Ю. Андрухович).

4. у знач. прийм., з род. в. Уживається при вказуванні на те, над чим хто-, що-небудь піднімається або перебуває: понад що-небудь.

– Їй-богу, підняла свиту зумисне вище колін та показує жовті сап'янці (І. Нечуй-Левицький);

І от на висоті Ай-Петрі Ми опинились – вище хмар (М. Рильський);

// Уживається при вказуванні на міру, ступінь вияву ознаки або дії.

Одинець надумав прославити себе ще й... віршами. Дарма, що його поетичний хист не підносився вище звичайної графоманії (Б. Антоненко-Давидович);

– Що найцiннiше в людинi? – Розум, дитино. – Наскiльки розум вище всiх багатств... (Р. Андріяшик).

◇ Бери́ (бері́ть) ви́ще див. бра́ти;

(1) Ви́ще го́лову – уживається для вираження підбадьорення кого-небудь, застереження його від зневіри.

– Ми з тобою себе ще покажемо – наллємо пшеницею отой елеватор по вінця, еге ж? Тож вище голову, товаришу ударник хлібовивозу!.. (О. Гончар);

– Не будемо роззявами, то виконаємо завдання .. Зрозумів? Ну, не вішай носа! Вище голову! (П. Загребельний);

Вище голову, ви молодий іще, від життя візьмете багато прекрасного (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вище — Як написати: в хаті стало тепліше чи потеплішало? Українська літературна мова засвідчує дієслова, що утворилися від вищого ступеня прикметників за допомогою інфінітивного суфікса -ти, а часом і префікса по-: глибокий – глибший – глибшати; веселий... «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. вище — ви́ще прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  3. вище — присл. 1》 Вищ. ст. до високо. 2》 присл. Ближче до витоку, верхів'їв ріки від якого-небудь місця. 3》 присл. Раніше, перед цим (про написане, сказане). 4》 у знач. прийм., з род. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вище — бери́ (бері́ть) ви́ще. Уживається для підкреслення більшої значимості того, про що йшла мова перед цим, або мовиться. — Що таке? — спитав комбат Кащеєв.— Вгадайте.— Гетьмана вбили? — Бери вище. — Петлюру? (О. Довженко); (Батура:) На курси їдете?... Фразеологічний словник української мови
  5. вище — Ви́ще, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. вище — ВИ́ЩЕ, присл. 1. Вищ. ст. до ви́со́ко. В холодну ніч самотній мандрівець в глухім бору знайшов старе кострище: .. стриміло скілька цілих ще дровець, були сирі ті, що лежали вище (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  7. вище — Ви́ще нар. Выше. Молоде орля, та вище старого літає. Ном. № 7322. Вище лоба очі не ходять. Ном. № 1017. Хто вище злізе, дужче пада. Ном. № 14313. Словник української мови Грінченка