1. Фразеологічний словник української мови

вище

бери́ (бері́ть) ви́ще. Уживається для підкреслення більшої значимості того, про що йшла мова перед цим, або мовиться. — Що таке? — спитав комбат Кащеєв.— Вгадайте.— Гетьмана вбили? — Бери вище. — Петлюру? (О. Довженко); (Батура:) На курси їдете? (Романюк:) Беріть вище. Попросився, щоб в академію на кілька місяців послали вчитися (О. Корнійчук).

вско́чити ви́ще халя́в. Потрапити в неприємне, скрутне становище. — Треба тікати звідси! — говорив Остап Соломії, оповідаючи їй свої спостереження, — а то ще вскочиш вище халяв (М. Коцюбинський).

підніма́тися (підійма́тися, підно́ситися і т. ін.) / підня́тися (підійня́тися, піднести́ся і т. ін.) на го́лову (на бага́то голі́в) (ви́ще) кого, від кого, над ким. Ставати набагато кращим від кого-небудь, значно перевершувати кого-небудь у чомусь. Талант молодої вчительки на голову вище підіймався від усіх просвітян волості (С. Васильченко); Агроном у своїх доводах і твердженнях на голову вище піднявся від усіх тих, хто йому давав поради (З журналу); Тільки щасливим поколінням судилося піднестися на багато голів вище своїх предків, а може й правнуків (О. Довженко).

стоя́ти ра́нгом ви́ще кого, ніж хто. Значно перевищувати кого-небудь у якомусь відношенні (розумовому, культурному і т. ін.). Ви вважаєте, що дослідник у науці стоїть рангом вище, ніж розробник приладів? (З газети).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вище — Як написати: в хаті стало тепліше чи потеплішало? Українська літературна мова засвідчує дієслова, що утворилися від вищого ступеня прикметників за допомогою інфінітивного суфікса -ти, а часом і префікса по-: глибокий – глибший – глибшати; веселий... «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. вище — ви́ще прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  3. вище — присл. 1》 Вищ. ст. до високо. 2》 присл. Ближче до витоку, верхів'їв ріки від якого-небудь місця. 3》 присл. Раніше, перед цим (про написане, сказане). 4》 у знач. прийм., з род. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вище — ВИ́ЩЕ, присл. 1. Вищ. ст. до ви́соко і висо́ко. В холодну ніч самотній мандрівець в глухім бору знайшов старе кострище; .. стриміло скілька цілих ще дровець, були сирі ті, що лежали вище (Леся Українка); Бійці з захопленням дивилися... Словник української мови у 20 томах
  5. вище — Ви́ще, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. вище — ВИ́ЩЕ, присл. 1. Вищ. ст. до ви́со́ко. В холодну ніч самотній мандрівець в глухім бору знайшов старе кострище: .. стриміло скілька цілих ще дровець, були сирі ті, що лежали вище (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  7. вище — Ви́ще нар. Выше. Молоде орля, та вище старого літає. Ном. № 7322. Вище лоба очі не ходять. Ном. № 1017. Хто вище злізе, дужче пада. Ном. № 14313. Словник української мови Грінченка